словник спелеолога

Альтиметр – прилад для визначення висоти / глибини (для печер) по барометричному тиску висоти.

Анорак – верхній вітрозахисний і вологонепроникний одяг типу блузи, надівається через голову. Є капюшон, застібається на блискавку, на грудях має велику кишеню.

База – груповий спальник або табір у печері.

Бахман – вид вузла схоплюючої дії, аналогічний за принципом роботи до прусика.

Булинь – вузол, використовується в основному при підвішуванні .

Валіза – великий або дуже великий камінь.

Верхінки – верхні рукавиці з міцного матеріалу та високими краяами на гумці у зап`ястя.

Весло – ложка.

Вібра – тип рифленої підошви черевиків для високогір’я, зазвичай черевики з глибокими рифленнями підошвами. Виготовляється з литої (пресованої) гуми та наповнювачами типу дрібної металевої стружки. У розмовній мові вібрами називають взуття з підошвою такого типу.

Відтяжка – кільце зі шматка мотузки або стропи для відхилення мотузки в потрібну сторону.

Вісімка – спусковий пристрій, рогатка без рогів.

Вісімка – вузол, візерунок якого нагадує цифру 8.

Висотомір – див альтиметр.


Вузол УІАА – хитрий вузлик на карабін. Використовується для страховки, крутить мотузку. Особливості: тре більше мотузку до мотузки, ніж до карабіну.

Вуса – шматок мотузки з трьома петлями (близько 3 м), використовується в техніці СРТ.

Вухо – вигнутий лист нержавіючої сталі або дюралюмінію з двома отворами: під карабін і шлямбурний гак.

Герма – герметичний мішок для речей, пакується у транспортний рюкзак.

Гідра – гідрокостюм.

Гіббс – самостраховочний самохват.

Грейпвайн (подвійний ткацький) – вузол, використовується для зрощування двох мотузок одного діаметра і з одного матеріалу.

Дев`ятка – вузол, різновид вісімки, на відміну від останньої доданий ще один перекрут.

Діра – печера.

Дятел – людина, що працює пробійником.

Залізо – металеві елементи спорядження.

Жумар – самохват кулачного типу. Зазвичай використовують в парі з іншим самохватом – кроль–жумар або жумар–жумар.

Жумарити – підніматися по мотузці способом кроль–жумар.

Зачіп – невелика (1–5 см) нерівність поверхні скелі, за яку можна утриматися пальцями або спертися на них. В останньому випадку їх часто називають опорами.

Камін – найширші, схожі на тріщину, розташовані вертикально елементи скельного рельєфу, в яких людина може поміститися. Вони можуть підніматися на десятки метрів і перевищувати по ширині людський зріст . У міру поглиблення в скелю, камін зазвичай звужується. В камінах нерідко зустрічаються пробки – уламки скель, які міцно заклинили. Вони, як правило, перекривають шлях, але можуть бути використані як точки опори і страховки.

Карабін (кільце з защіпкою– застар.) – металева скоба (кільце) овальної, трапецієподібної або іншої форми із защіпкою на пружині і замком (муфтою) на різьбі. З`єднувальна ланка при роботі з залізом.

Карбідка, ацетиленка – ацетиленова лампа.

Карем – провисання мотузки в техніці СРТ.

Карімат – див піна.

Карниз – нависає над схилом ділянки скель, не прохідний без спеціальних засобів.

Котушка – слизька і похила гірка в печері.

Кокон – вид спальника. Зазвичай розрахований на низькі температури.

Криниця – вертикальний хід.

Конденсат – рідина, що утворюється при конденсації пари; у спелеології від дихання людей в щільно закритому наметі.

Контест  – підйом по мотузці на швидкість за допомогою двох самохватів.

Контрольний вузол – вузол, який в`яжуть поруч з основним для підстраховки.

Кроль – самохват кулачного типу. Використовується в парі з жумаром.

Кулуари – поглиблення на схилі, виникають під дією проточної і падаючої води. Вони досягають ширини декількох десятків метрів, простираються часто на всю висоту схилу і залежно від пори року і ландшафтних умов можуть бути заповнені снігом і льодом.

Кулуар – природний шлях сходження каменепадів і лавин. Дно кулуара часто прорізано жолобом.

Макарони – натічка трубчастої форми.

Меандр – глибокий вузький щілинний хід.

Метро – прямий рівний горизонтальний хід, часто меандр.

Набір дятла – набір для пробивання шлямбурних ходів. До його складу входять пробійник і молоток.

Налобник – головний ліхтар.

Вікно – бічний хід у колодязі.

Орган – вертикальний хід, зазвичай високий.

Очко – короткий вертикальний шкурнік.

Педаль – відрізок строп-стрічки з двома петлями, які регулюються по довжині, для роботи на мотузці.

Піна, пінка – підстилка під спальний мішок у вигляді килимка виготовленого з пінополіуретану (пінополіпропілена).

Пінополіуретан – різновид пінопласту. Застосовується як ізолятор або ущільнювач у вигляді прокладки при упаковці важливих приладів. Застосовується як підстилка під спальний мішок . Володіє хорошими теплоізоляційними властивостями і не намокає.

Піпіфакс – туалетний папір.

Пінодупа – м`яке місце для м`якого місця. Шматочок пінки (розміром з п`яту точку) обшитий тканиною, зазвичай з кріпленням на пояс.

Пробка – завал в проході печери.

Пробійник – пристрій для пробивки отворів в скелі під шлямбурние гаки.

Прусик – вузол, за типом роботи самосхоплюючий, що використовують для самостраховки і в разі поломки одного з самохватів.

Пуховик – стьобана куртка з утеплювачем у вигляді пташиного пуху. Верх покритий синтетичним матеріалом з водовідштовхувальним просоченням.

Рапід – різновид гвинтового карабіна, застібає скобу. У нього встібається все інше спорядження.

Репік, репшнур – тонка допоміжна мотузка з синтетики Д 4–8 мм.

Грати, драбинка – спусковий пристрій.

Рогатка – спусковий пристрій, модифікація шайби, вісімка з рогами для закріплення мотузки під час зупинки.

Самохват – пристрій, що рухаються по мотузці тільки в одну сторону.

Сифон – затоплена ділянка печери. Ідеальний приклад: унітаз в розрізі.

Сопло – шматок мотузки, що використовується для кріплення до опор природного походження при організації підвіски.

Спелеологія – (від грец. spelaion – печера і ... логія), наука, що займається вивченням печер – їх походження, морфологію, мікроклімат, води, органічний світ, залишки культури та сучасне використання.

Спіт, Spit – самопробіваючий шлямбурний гак конструкції фірми Societe de Prospection et conventions Techniques.

Спусковуха, ФСУ – фрикційний спусковий пристрій.

СРТ, SRT, ОВТ – техніка однієї мотузки (Single Rope Techniques). Поділяються на американку (закріплення основи в одному місці, мотузку відхиляють відтяжки) і європейку (через кожні 10–12 метрів гаки, кожний третій гак дублюють).

Сталагміт – натічка, що росте зі стелі.

Сталагнати – це сталактит і сталагміт, що зрослися і утворили стовп.

Сталактит – натічне  утворення, що росте знизу вгору.

Станок, рама – жорсткий рюкзак, в основному для перенесення транспортних мішків. Виготовляється з алюмінієвих трубок.

Сипуха – місце, з кого сиплеться пісок чи дрібне каміння.

Темняк – замкнута петля за допомогою якої до руки кріпиться льодоруб, молоток, айсбайль.

Теодоліт – геодезичний інструмент для визначення напрямку і вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів при геодезичних роботах, топографічних і маркшейдерських зйомках. Основною робочою одиницею в теодоліті служать горизонтальний і вертикальний круги з градусними, хвилинними та секундними поділами.

Транс, транспортник – вантажний мішок циліндричної форми.

Труба – вузький вертикальний хід у стелі.

Тур – пірамідка з каменів служить орієнтиром в дірі.

Шайба Штіхта – спусковий пристрій. Основоположниця сімейства (шайба, вісімка, рогатка) спускових пристроїв. Являє собою металеве кільце.

Шклява – вузький шкурник.

Шкурник – вузький лаз.