| |
|
|
|
|
|
|
|
Online-консультація:
 349146649
 276960462
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
 |
| |
| |
| |
|
|
|
Львів,
Тернопіль,
Запоріжжя,
Луганськ,
Рівне,
І.Франківськ,
Чернівці,
Чернігів,
Донецьк,
Одеса
Дніпропетровськ , Ужгород
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чудовий активний відпочинок з Центром рафтингу: рафтинг у Карпатах, сплави по Дністру, корпоративний відпочинок |
|
|
|
|
|
|
Загальна сума 19934903.77 грн.
Укладено договорів 557
Продано Цінних Паперів 4137056
|
|
|
|
|
|
|
| |
Словник основних термінів ринку цінних паперів
Електронна комерція (Е-комерція, Е-торгівля) – форма комерції, коли вибір і замовлення товару чи послуг виконується через комп’ютерні мережі, а їх оплата – через використання електронних документів та платіжних засобів. Найчастіше реалізацій е-комерція (е-торгівля) – це Internet-комерція (і-комерція, і-торгівля).
Електронні платежі (е-платежі) – платежі з використанням електронних документів (е-документи) та платіжних засобів (пластикових карток, е-карток).
Ембосинг (або авторизація карток) – списання з карт-рахунка електронної картки суми купівлі чи отриманої у банкоматі готівки.
Єврооблігація (eurobond) – вид міжнародних цінних паперів, що виражають відношення займу між її пред’явником та емітентом. Їх емітентами та андеррайтерами виступають емісійні синдикати, які складаються з банків, що знаходяться у провідних європейських країнах.
Затримка відкриття (delayed opening) – затримка початку біржової сесії внаслідок виникнення певних ринкових умов, що вимагали від керівництва біржі такого втручання.
Зал фондової біржи (floor) – простір, у якому здійснюється торгівля акціями, облігаціями та опціонами.
Звіт про прибутки (earnings report) – річний звіт і баланс акціонерного товариства, які публікуються у встановлені терміни. До подання зборам акціонерів такий звіт повинен перевіритися та підтвердитися аудиторською фірмою.
Золотий фіксинг (gold fixing) – встановлення ціни на золото в Банку Англії (Лондон), що проводиться дилерами двічі на день, є основою утворення всесвітньої ціни на нього та використовується в усіх контрактах, пов’язаних із золотом.
Ідентифікація(Идентификация) - Установление личности согласно с предьявленными документами (как правило, пасспорт гражданина страны). Также вы можете использовать пластиковые карты для идентификации личности и получения персональных данных для оформления договора купли-продажи ценных бумаг.
Інвестування за формулою (formula investing) – засіб інвестиційної діяльності, який означає, що при досягненні певним ринковим індикатором значення, меншого раніше обумовленого, кошти необхідно перемістити з акцій в облігації. І навпаки, при досягненні наданим індикатором значення, вищого раніше обумовленого, необхідно перемістити кошти з облігацій в акції.
Інвестиційний банк (investment bank) – гарантує емітенту розміщення цінних паперів серед iнвесторів та здійснює це.
Інвестиційна компанія (investment company) – різновид кредитно-фінансових інститутів, що акумулюють кошти інвесторів шляхом емісії власних цінних паперів (зобов’язань). Розміщує ці кошти в акції та облігації різних емітентів як у середині країни, так і за кордоном.
Інвестиційні компанії закритого типу (closed end investment companies, investments trusts) – компанії, які випускають сувороо фіксовану кількість акцій тільки в момент свого утворення.
Інвестиційні компанії відкритого типу (open end investment) – компанії, які регулярно здійснюють емісію акцій і активно реалізують їх на відкритому ринку.
Інвестиційний консультант (investment advisor) – ліцензована юридична (приватна) особа, предметом діяльності якої є надання консультативних послуг щодо випуску та обігу цінних паперів.
Інвестиційний фонд (investment fund) – будь-яке акціонерне товариство відкритого типу, що здійснює діяльність, яка полягає у залученні коштів за рахунок емісії акцій, а також інвестує їх у цінні папери інших емітентів. Розрізняють наступні категорії інвестиційних фондів:
– інвестиційні фонди, орієнтовані на одержання інвестором постійних високих дивідендів (funds featuring income);
– інвестиційні фонди, орієнтовані на приріст капіталу інвестора (funds featuring growth or capital gain);
Інвестиційні фонди, орієнтовані на надійне розміщення коштів інвестора (funds featuring safety).
Інвестиційні фонди диверсифіковані (diversified common stock funds) – фонди, діяльність яких полягає у придбанні звичайних акцій підприємств, що діють у різних галузях та секторах суспільного виробництва.
Інвестиційні фонди облігаційні (bond and preferred shares funds) – інвестиційні фонди, діяльність яких полягає у придбанні облігацій та привілейованих акцій емітентів, що належать до різних галузей і секторів суспільного виробництва.
Інвестиційні фонди збалансовані (balanced funds) – фонди, що створюються на основі різних типів цінних паперів, що випускаються ними, вкладання коштів у які пов’язане із меншими коливаннями курсів.
Інвестиційні фонди спеціалізовані (specialised funds) – фонди, які створюються на базі звичайних акцій корпорацій однієї галузі чи корпорацій певного географічного регіону.
Інвестиційні фонди хеджування (hedge funds) – фонди, що активно займаються операціями на фондових ринках, у тому числі придбанням і продажем опціонів та ф’ючерсів.
Інвестор (investor) – суб’єкт інвестиційної діяльності, який здійснює вкладання власних чи залучених коштів у формі інвестицій і забезпечує їх цільове використання. Розрізняють інвесторів інституціональних (institutional investors) та індивідуальних (individual investors).
Індекси біржові (stock indexes) – середні чи средньозважені показники курсів цінних паперів, як правило акцій.
Зазвичай застосовуються для оцінки змін курсів якого-небудь репрезентативного набору цінних паперів.
Індекс Доу-Джонса (Dow Jones average) – середній показник зміни курсів акцій групи найбільших компаній США. Існує декілька видів даного індексу: складовий індекс Доу-Джонса (Dow Jones comprosite); зведений індекс, що складається з усіх галузевих; промисловий індекс (Dow Jones industrial average), тобто показник зміни курсів акцій 30 найбільших промислових компаній; транспортний індекс (Dow Jones – transportation average), тобто показник зміни курсів акцій 20 транспортних корпорацій; комунальний індекс (Dow Jones municipal average), тобто показник руху курсів акцій 15 компаній газо- та електрозабезпечення.
Індекс Доу-Джонса, теорія Доу (Dow theory) – теорія аналізу ринку цінних паперів, яка ґрунтується на вивченні показників промислового та транспортного індексів Доу-Джонса. Її основне положення: при виникненні нової тенденції значення обох індексів повинні змінюватися в однаковому напрямі; у протилежному випадку (якщо стійко змінюється в одному напрямі лише один з індексів) ринковий сигнал вважається хибним.
Індекс Нью-Йоркської фондової біржі (New York Stock Exchange Composite index) – зважений за ринковою вартістю показник руху курсів акцій усіх корпорацій, які зареєстрували свої цінні папери на цій біржі.
Індекс Уiлшир 5000 (Wilshire 5000) – найрепрезентативніший індекс із тих, що публікуються за американськими фондовими ринками. Він є зваженим за ринковою вартістю всіх акцій, що входять до складу його компонентів, та відбиває вартість акцій усіх корпорацій, що котируються на Нью-Йоркськiй фондовій біржі та у позабiржовому обігу – майже 5000 випусків різноманітних акцій.
Iндосамент (endorsement) – передатний напис. Підпис (із супровідним написом чи без нього) на зворотному боці документа. Сторона, що здійснює iндосамент, – iндосант (endorser) – гарантує тим самим вчасне виконання певних операцій за даним документом. Iндосування розрахункового документа – це акт передачі (negotiation) права власності на документ, товарно-матеріальні цінності й кошти, що ним покриваються.
Інкасо – банківська операція, за якою банк одержує потрібні гроші на підставі розрахункових документів від імені й за рахунок своїх клієнтів.
Іпотечні банки – банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик (іпотечного кредиту) під заставу нерухомості, землі, будівель.
Казначейська емісія (currency issue) – емісія цінних паперів, що здійснюється казначейством чи іншими державними органами; зазвичай її основна мета – покриття бюджетного дефіциту.
Капіталізація (capitalization) – загальна кількість цінних паперів різних видів, які були випущені корпорацією.
Капіталізація прибутку (capitalization of income) – спрямування одержаного акціонерами прибутку на розвиток підприємства.
Кліринг – система безготівкових розрахунків шляхом залік взаємних зобов’язань та вимог банків один до одного. Також використовуються похідні терміни: клірингові розрахунки, клірингові палати (центри, системи тощо) – структури, які виконують взаємозаліки, інформуючи про це відповідні банки.
Клірингова палата (clearing house) – організація, яка здійснює розрахунки за біржовими угодами та контролює їх виконання. При проведенні розрахунків використовує принцип врахування взаємних вимог.
Кореспондент (correspondent) – банк, фінансовий брокер чи інша компанія, що постійно виконує завдання, функції іншої фірми на ринку, до якого остання не має доступу.
Котировка (quotation) – визначення ринкової вартості цінних паперів.
Коефіцієнт відношення ціни акції до прибутку, одержаного на неї (price/ earnings ratio) – відношення поточної ринкової ціни акції до загального прибутку на одну акцію за 12 місяців; один із основних показників фінансового стану компанії.
Курс цінних паперів (stock market values rate) – ціна, за якою здійснюється торгівля цінними паперами. Курс цінних паперів прямо пропорційний дивіденду, який вони приносять, та обернено пропорційний існуючому рівню банківського процента. Ринковий курс цінних паперів залежить від багатьох факторів економічного, політичного та іншого характеру.
Левередж (leverage) – співвідношення між зовнішніми взаємними коштами, у тому числі емітованих облігацій, і власним капіталом акціонерів.
Ліквідація (liquidation) – розпуск компанії з розподілом усіх її активів між акціонерами після відповідного погашення боргових зобов’язань.
Ліквідність (liquidity) – мобільність активів підприємств та організацій, що дозволяє їм вільно здійснювати платежі за кредитами та іншими фінансовими зобов’язаннями.
Щодо фондового ринку – це один із показників якості цінних паперів, що характеризує можливість швидкого обернення їх у кошти без втрат для власника.
Лiстинг (listing) – допуск цінних паперів до торгів на біржі після перевірки (зазвичай аудиторської) фінансового стану їх емітентів.
Ліцензія (license) – дозвіл, що видається юридичним і/або фізичним особам для здійснення операцій на ринку цінних паперів.
Лот повний (round lot) – одиниця торгівлі цінними паперами, що характеризується кількістю цінних паперів і/або їх загальною сумарною вартістю. Кількість цінних паперів менша, ніж стандартизований лот (у США – 100 одиниць), називається “неповний лот” (odd lot).
Маржа (margin) – грошова сума, що підлягає внесенню за кожною відкритою позицією, наявною в учасника ф’ючерсної торгівлі у забезпеченні виконання укладеного контракту. Клірингова плата фондовій біржі встановлює певні вимоги до розміру даного внеску.
Місце на фондовій біржі (seat) – право укладати угоди з цінними паперами у залі фондової біржі.
Моніторинг – стеження за фінансовою та виробничою діяльністю компанії чи фондового ринку.
Надійність цінних паперів (safety of securities) – один із основних показників, що характеризують якість цінних паперів. Означає здатність цінних паперів зберігати свою ринкову вартість при зміні кон’юнктури ринку позичкових капіталів.
Наказ брокеру (order) – форма взаємовідносин брокера і клієнта, яка полягає у виданні брокеру вказівок стандартного типу. Такі накази розрізняються залежно від обмежень щодо встановленої ціни цінних паперів, що купуються/реалізуються, а також термінів виконання доручень.
Наказ відкритий (open order) – наказ клієнта брокеру про придбання (продаж) цінних паперів, що діє до його здійснення чи скасування.
Наказ денний (day order) – біржовий наказ на купівлю (продаж) цінних паперів, який діє протягом одного дня і скасовується наприкінці дня навіть у тому випадку, якщо його не було здійснено.
Наказ дискреційний (discretionary order) – наказ клієнта брокеру, що дозволяє останньому діяти самостійно в межах деякої суми. Рахунок, на якому клієнт надає брокеру такі права, називається дискреційним (discretionary account).
Наказ лімітований (limited order) – наказ клієнта брокеру здійснити купівлю чи продаж цінних паперів за спеціально обумовленою ціною, тобто за мінімальною ціною продажу чи максимальною ціною купівлі, а також (якщо можливо) на більш вигідних умовах.
Наказ місячний (month order) – наказ клієнта брокеру, що дійсний протягом місяця від дати його надходження.
Наказ на відкриття (opening order) – наказ клієнта брокеру вчинити угоду при відкритті біржової сесії.
Наказ на закриття (closing order) – наказ клієнта брокеру укласти угоду перед закриттям біржі за ціною закриття.
Наказ на здійснення торгівлі неповним лотом цінних паперів (odd lot order) – наказ клієнта брокеру на укладення угоди з невеликою кількістю цінних паперів.
Наказ на купівлю (buy order) – наказ клієнта брокеру придбати цінні папери.
Наказ на продаж (sale order) – наказ клієнта брокеру продати цінні папери.
Наказ ринковий (market order) – наказ клієнта брокеру про купівлю (продаж) цінних паперів за найбільш вигідною, але досяжною ціною, за умов, що склалися на ринку після одержання брокером цього наказу.
Наказ-стоп (stop-order) – наказ клієнта брокеру про купівлю (продаж) цінних паперів у момент, коли ціна досягає обумовленого рівня.
Наказ тижневий (week order) – наказ клієнта брокеру, який залишається в силі протягом тижня.
Наказ шкальний (scale order) – наказ клієнта брокеру на купівлю (продаж) цінних паперів, що визначає їх різну кількість при різному рівні цін.
Національна асоціація фондових дилерів (National Association of Security Dealers) – найбільша в США позабіржова система торгівлі цінними паперами. Застосовує автоматизовану комп’ютерну систему (National Association of Securities Dealers Automated Quotations – NASDAQ), що постачає дилерам інформацію про курси цінних паперів, торгівля якими здійснюється на позабіржовому ринку.
Неофіційна біржа (kerb) – укладання угод у той час, коли біржа офіційно не працює, тобто здійснення позабіржових угод із позабіржовими маклерами та брокерами (kerb stone broke).
Новий випуск (new issue) – вид цінних паперів компанії, які емiтiуються вперше.
Номінальна вартість (face value, par value) – вартість, що встановлюється для цінних паперів при їх емісії. У деяких країнах допускається емісія акцій без номінальної вартості (shares without par value). Це робить їх більш привабливими для біржових спекулянтів.
Облігація (bond) – боргове зобов’язання з фіксованим процентом, один із інструментів, за допомогою якого корпорації та держава мобілізують фінансові ресурси на фондових ринках.
Облігація беззаставна (debentures & unsecured bonds) – облігації цього виду не забезпечуються ніякими матеріальними активами.
Облігація високого класу (glit-edged) – облігація компанії, яка демонструвала протягом років значну прибутковість та спроможність вчасно виплачувати проценти за своїми облігаціями.
Облігація зареєстрована (registered bond) – облігація, виписана на ім’я її власника, який одержує іменний облігаційний сертифікат; не має купонів, а її власник одержує прибуток при її погашенні.
Облігація заставна (guaranteed bond) – облігація, забезпечена майном чи цінними паперами, які використовуються у вигляді застави. Бувають облігації першої і другої застави. Облігація, що забезпечується закладною на нерухоме майно компанії, має назву загальнозаставної облігації (general mortgage bond). Облігація, що забезпечується закладом інших цінних паперів, називається облігацією із заставою фондових паперів (collateral trust bonds).
Облігація купонна (coupon bond) – облігація, забезпечена купонами та незареєстрована в емітента на ім’я її власника. Купон, що додається до облігації, дає право на одержання процентів при настанні строку платежу.
Облігація, за якою не виплачується ніякого купонного прибутку, називається безкупонною (zero-coupon bonds). Як правило, такі облігації при випуску продаються з дисконтом.
Облігація муніципальна (municipal bond) – облігація, що емітується місцевими органами влади (міста, району). Джерелом виплати процентів за таким облігаціям є податки на прибуток і дохід, що надходять до відповідного бюджету.
Облігація ощадна (saving bond) – вид державних неринкових цінних паперів, що не підлягають куплівлі-продажу; не можуть використовуватися у вигляді забезпечення за позикою; високоліквідні, бо погашаються за номіналом у будь-який час за вимогою власника.
Облігація прибуткова (income bond) – облігації такого роду емітуються під зобов’язання компанії виплатити суму боргу, а проценти сплачуються тільки у випадку одержання отанньою прибутку. У деяких випадках сума накопичених, але не виплачених процентів може виставлятися як вимога до компанії-емiтента, коли приходить час погашення облігації.
Облігація серійна (serial bond) – облігації, що випускаються серіями з різними термінами погашення. Найчастіше це облігації, що випускаються муніципальною владою.
Облігація урядова (government bond) – облігація, що випускається державою та належить до розряду високонадійних цінних паперів. Розрізняють ринкові державні облігації, торгівля якими відбувається на грошовому ринку, та неринкові, що випускаються, головним чином, з метою залучення заощаджень населення. Такі цінні папери можуть у будь-який момент пред’являтися до сплати, але при достроковому погашенні процентні виплати за ними скорочуються.
Облігації, фонд погашення (sinking fund) – фінансовий резерв, що дозволяє компанії гарантувати погашення облігацій, коли настає час платежу, і позбавляє її від надмірних одночасних витрат при погашенні облігацій.
Обіг цінних паперів (turnover rate) – загальний обсяг цінних паперів, проданих на фондовій біржі протягом року, у процентному відношенні до всіх цінних паперів, які пройшли біржовий лiстинг, а, отже, і тих, які могли придбати.
Обернення цінних паперів (circulation) – сукупність угод, що здійснюються з цінними паперами на вторинному ринку.
Оживлення (rally, recovery) – підйом вартості окремих видів цінних паперів (усіх фінансових інструментів) після завершення ринкового спаду.
Операції на відкритому ринку (open market transactions) – грошово-кредитна політика держави, яка полягає у купівлі чи продажу центральним банком цінних паперів на відкритому ринку. Використовується для впливу на рівень ринкових процентних ставок, регулювання курсу державних та інших цінних паперів.
Опціон (option) – вид угоди, що укладається між двома учасниками ринку цінних паперів, один із яких виписує і продає опціон (writer), а інший набуває (buyer) права купити (опціон покупця – call option) або продати (опціон продавця – put option) цінні папери, обумовлені в опціоні (underlying stock), за встановленою ціною.
Опціон валютний (option of exchange) – опціон, власник якого одержує право вибору альтернативних валютних умов контракту.
сторінка 1, сторінка 3
|
|
|
|
|
|
|
